Финансы студентам

Результати дослідження впливу зовнішнього середовища

Основні результати дослідження. Аналіз показав, що на виробничу діяльність підприємств впливає ціла низка факторів зовнішнього середовища. Так, наприклад, природний фактор змусив сільськогосподарські підприємства потерпати значних матеріальних збитків. У 2003 р. українські аграрії стикнулися із значним вимерзанням озимої пшениці, у 2006 р. – з міцними морозами, у 2007 р. – з посухою, пиловими буревіями та градом, а в 2008 р. – з повінню. До речі, у 2011 р. в Україні зареєстровано 56133 сільськогосподарських підприємств [17, с. 138], що на 1 % менше 2010 р. [16, с. 138] і на 2 % менше 2009 р. [15, с. 140]. Зберігаючи відповідні темпі зменшення кількості підприємств сільськогосподарської галузі, Україна буде не в змозі реалізувати свій економічний потенціал.

У США попередження збитків сільськогосподарських виробників від природних катаклізмів здійснюється за допомогою Програми комбінованого страхування сільськогосподарських культур, яка надає захист від збитків унаслідок майже всіх природних ризиків і через Катастрофічні поліси, що передбачають компенсацію збитків у розмірі до 50 % від розміру доходу, і 55 % від ціни реалізації, встановленої за даною культурою [20, с. 29-30].

Виробничі підприємства, з одного боку, підпадають під негативний вплив природних умов, а з іншого - самі наносять шкоду навколишньому середовищу. Так, наприклад, тільки за один рік (в 2011 р. в порівнянні з 2010 р.) сільськогосподарські підприємства збільшили рівень викидів до атмосферного повітря різних забруднюючих речовин та діоксидів вуглецю відповідно кожної речовини на 2,5 % та 21,6 %; підприємства добувної промисловості – на 0,5 % та 56,8 %; підприємства переробної промисловості – на 3,0 % та 51,3 % [17, с. 513].

Органи державної влади вживають до підприємств-забруднювачів природоохоронні заходи у вигляді штрафів. Але для деяких українських підприємців суми штрафів є незначними й технологія виробництва залишається незмінною, а інші суб’єкти господарювання знаходять способи уникнення від сплати таких небажаних витрат.

У Данії для попередження забруднення навколишнього середовища виробничими підприємствами у Законі «Про сільське господарство» передбачено обмеження кількості тварин, мінеральних та органічних добрив на одному гектарі сільгоспугідь. У разі порушення законодавства фермер притягується до кримінальної відповідальності та втрачає право на володіння площею понад 30 га [3, с. 49].

У США з метою зменшення загального впливу на природу ще у 1992 р. було прийнято Закон «Про екологічні злочини», згідно з яким порушників карають штрафом до 25 тис. дол. США протягом декількох років за кожен день порушення [22, с. 85].

Неоднозначний вплив на виробничу діяльність підприємств здійснює також трудова міграція, яка, в одному випадку, збільшує кількість кваліфікованих спеціалістів, в іншому – зменшує її, або взагалі загрожує виробництву. Праця більшої частини некваліфікованих мігрантів є вигідною для підприємців, адже мігранти є дешевою робочою силою, використання якої часто ще й дозволяє ухилятися від соціальних виплат. Проте наслідками використання некваліфікованої робочої сили є підвищений травматизм на виробництві, неякісна продукція та зайві витрати. Так, згідно зі статистичними даними Державної служби статистики України, на виробництві кількість потерпілих з утратою працездатності на один робочий день і більше та із смертельним наслідком у 2011 р. становила 10,9 тис. робітників [17, с. 465].

Залежність України від інших країн в енергоносіях, світова економічна криза, політичне протистояння у Верховній Раді й багато інших факторів спричиняють негативний вплив на розвиток економіки вітчизняних підприємств і, як наслідок, - на економіку країни в цілому.

В Україні у січні-серпні 2012 р. експорт становив 45266953,2 тис. дол., імпорт - 55367209,8 тис. дол. [18]. Таке негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу (-10100256,6 тис. дол.) є загрозою інтересів вітчизняних виробників, адже українська продукція зазвичай не є конкурентоспроможною відносно продукції, що імпортується з економічно розвинутих країн.

У США для вирішення проблеми зовнішньоторговельного дисбалансу введено високі тарифи для імпорту таких продовольчих товарів, як текстиль, взуття, шкіряні, ювелірні (13,5 %) та керамічні вироби (33,2 %) і скло (38 %); імпорт деяких продовольчих товарів у межах тарифних квот здійснюється за високими ставками (наприклад, митні збори на цукор становлять 2 %, на молочні продукти – 11 %, на м’ясопродукти – 5 %) [11, с. 70].

Сума прямих іноземних інвестицій в Україну на 31.12.2011 р. становила 49362,3 млн дол. [17, с. 266], але вона могла би бути значно більшою за відсутності бюрократії, пов’язаної з хабарами. Як відмічають західні експерти, високий рівень корупції на сьогоднішній день є головною проблемою для економіки вітчизняних підприємств щодо залучення іноземних інвестицій.

Оподаткування надає державі можливість сприяти створенню належних умов для виробничої діяльності суб’єктів господарювання шляхом надання вибіркових податкових пільг, пільгових кредитів, компенсацій, гарантій та субсидій.

За даними Державної служби статистики України, протягом дев’яти місяців 2011 р. обсяг податкових пільг склав 40382,6 млн грн, що у 1,6 рази, або на 15581,8 млн грн більше відповідного періоду минулого року; кількість пільговиків зменшилась на 3,1 тис. та складала 45,8 тис. Протягом того ж року за рахунок пільг загальна сума податку на додану вартість була зменшена на 27270,1 млн грн, а сума податку на прибуток – на 11707,7 млн грн [10]. У пункті 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ [16] зазначено, що ставка податку на прибуток підприємств з 01.01.2012 р. становить 21 %, що є значною сумою для суб’єктів господарювання. Навіть наявність законодавства з приводу підтримки підприємництва не допомагає їм впоратися з економічним тягарем, унаслідок чого багато суб’єктів господарювання вимушені припиняти свою виробничу діяльність через неможливість виконання всіх зобов’язань, у тому числі податкових.

Банківські кредитні установи надають суб’єктам господарювання фінансові ресурси для ведення бізнесу. Як свідчать статистичні данні, обсяг кредитів, наданих реальному сектору економіки в 2011 р. у порівнянні з 2010 р., збільшився на 9 % (з 732823 млн грн до 801809 млн грн) [17, с. 59]. З одного боку, залучений капітал розширює фінансові можливості підприємства, проте, з іншого – він збільшує фінансову залежність підприємства від кредиторів.

Споживачі, визначаючи попит на продукцію виробничих підприємств, стимулюють суб’єктів господарювання до вдосконалення продукції та способу її виробництва. Так, для підтримки постійного попиту на свою продукцію, компанія ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»» щорічно інвестує близько 20 млн грн у розвиток технологій і впровадження нових продуктів, що дозволяють випускати понад 500 млн ампул, 4 млрд таблеток, 30 млн флаконів стерильних антибіотиків і 10 млн туб м’яких лікарських форм, річна потужність ділянки виробництва крапель становить 35 млн. флаконів, а також підтримувати обсяги виробництва власної продукції більше 25,8 % загального виробництва фармацевтичної галузі України [4, с. 60].

Проте зміна споживацьких вподобань може нашкодити виробничому підприємству. Зміна способу життя та зростаюча поінформованість українців щодо різних інгредієнтів призводять до щорічного скорочення споживання майонезу і солодких газованих напоїв. Виробництво, наприклад, безалкогольних напоїв, зменшилось зі 196 млн дол у 2007 р. до 144 млн дол. 2011 р. [17, с. 117].

Конкуренти, намагаючись зайняти вигіднішу позицію на ринку збуту, поряд із удосконаленням асортименту продукції, зменшенням ціни з метою зацікавлення споживачів, іноді свідомо застосовують недобросовісні методи боротьби. Про що свідчить, наприклад таке, - в 2010 р. до Антимонопольного комітету України надійшло 5378 заяв та по­дань із приводу порушень законодавства про захист економічної конкуренції [2, с. 4].

У США з метою захисту економічної конкуренції діють Федеральна торгова комісія та Антитрастове відділення Міністерства юстиції США, що активно співпрацюють, доповнюючи одне одного. Перше займається вирішенням питань захисту споживачів, конкуренції та економіки, друге здійснюють кримінальне та цивільне обвинувачення в судах через федеральних прокурорів [15, с. 130].

У Литві з метою захисту прав споживачів, а також виробників від недобросовісної конкуренції, ст. 4 Закону від 18.07 2000 р. № VII-1871 «Про рекламу» забороняє рекламу, якщо для її поширення «використовуються спеціальні засоби і технології, що впливають на підсвідомість». У ст. 8 цього Закону прихована реклама забороняється [5, с. 85].

Джерелом непередбачуваних матеріальних витрат для підприємства внаслідок зриву графіку постачання, постачання неякісних матеріалів чи їх недопостачання можуть бути постачальники, які повинні своєчасно забезпечувати підприємство необхідними для виробничого процесу ресурсами. Про наявність суттєвих недоліків у взаємодії між постачальником (в образі компанії «Нафтогаз»), посередником (в образі житлово-комунального господарства) та споживачем (в образі виробничого підприємства) свідчать наступні данні: у 2011 р. Міністерством внутрішніх справ України було виявлено більше ніж 40 схем зі стягнення плати за газ зі споживача, яка надходила до житлово-комунального сектору, а не до «Нафтогазу», у наслідок чого в Одеській області таким чином було стягнуто 236 млн грн, у Дніпропетровській - 16 млн грн [21 , с. 4].

Залишити новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
  • Дозволені теги HTML: <a> <em> <strong> <cite> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd><noindex>
  • Рядки і параграфи переносяться автоматично.

Більше інформації про опції форматування